- мовкнути
- —————————————————————————————мо́вкнутидієслово недоконаного виду
Орфографічний словник української мови. 2005.
Орфографічний словник української мови. 2005.
мовкнути — ну, неш; мин. ч. мовк, ла, ло і мо/вкнув, нула, нуло; недок. 1) Переставати говорити; замовкати. || Переставати кричати (про тварин). 2) Переставати звучати, бути чутним; затихати. 3) перен. Відходити на другий план, втрачати своє значення … Український тлумачний словник
замовкати — замовкнути (припиняти розмову, спів тощо; переставати видавати які н. звуки), змовкати, змовкнути, у[в]мовкати, у[в]мовкнути, мовкнути, затихати, затихнути, у[в]тихати, у[в]тихнути, стихати, стихнути, притихати, притихнути, примовкати,… … Словник синонімів української мови
затихати — I = затихнути (про звуки, шум тощо переставати чутися, лунати), стихати, стихнути, у[в]тихати, у[в]тихнути, тихнути, тихішати, тихшати, стишуватися, стишитися, у[в]щухати, у[в]щухнути; заглухати, заглухнути, глухнути, гаснути, згасати, згаснути,… … Словник синонімів української мови